Якщо театр, за відомим висловом Костянтина Станіславського, починається з гардеробу, то, безперечно, у школі все починається з учителя. Який він – сучасний учитель, що своєю майстерністю запалив в учнів інтерес до свого навчального предмета, і чи можна навчитися педагогічної майстерності?

Педагог протягом усього професійного життя зорієнтований на розвиток свого творчого потенціалу, вершиною якого має стати педагогічна майстерність. Вона не обмежується високим рівнем розвитку спеціальних загальних умінь педагога, оскільки в ній насамперед проявляється найвища форма активності особистості педагога у професійній діяльності.

Педагогічна майстерність характеризується слідуючими властивостями:

• Гуманістична спрямованість педагогічної діяльності;
• Професійна компетентність педагога;
• Педагогічні здібності;
• Педагогічна техніка.

Гуманістична спрямованість тісно пов’язана із педагогічною,  яка насамперед проявляється у здатності педагога бачити «великі» завдання в «малих» справах, формулювати конкретні цілі своєї діяльності. Для діагностування педагогічної спрямованості педагогів ми користувалися тестами на визначення схильності педагогів до професійної діяльності, рівня комунікативності, контактності, емоційної стабільності та здатності керувати психологічним самопочуттям. Результати діагностування обговорюються на індивідуальних бесідах з вчителями, а в цілому – на засіданнях педагогічної ради.

Педагогічна майстерність основана на професійній компетентності педагога. З одного боку, знанняпедагога зверненні до навчального предмета, якому він навчає, а з іншого – до учнів, психологічні особливості яких йому мають бути добре відомі. Готуючись до уроку, педагог обмірковує його змістове наповнення, технології, ураховує особливості сприйняття матеріалу учнями цього віку, класу, зважає на власні можливості. Тому, основою професійної компетенції педагога є знання психології та педагогіки, навчального предмета і методики його викладання.

Отже, оволодіння професійною компетентністю потребує від педагога добре розвиненого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати, синтезувати здобуті знання, уявляти технологію їхнього застосування.

Індивідуальною передумовою успішної діяльності педагога є педагогічні здібності, які стимулюють професійне зростання: комунікативні, перцептивні, динамізм особистості, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування, креативність.

Необхідність піклуватися не лише про сутність педагогічної діяльності, а й про форму виявлення своїх намірів, духовного потенціалу засвідчує педагогічна техніка, яка охоплює вміння керувати своєю поведінкою та впливати на особу і колектив.

Складовою педагогічної майстерності є грамотний добір сучасних технологій навчання та їхнє раціональне використання.

Педагог зобов’язаний знати, чого навчати, уміти використовувати всю палітру методів, прийомів, видів і форм навчання.  Також він має грамотно послуговуватися різними інноваційними засобами навчання.

Оволодіння педагогічною майстерністю відбувається на таких рівнях:

елементарний;

базовий;

досконалий;

творчий.

        На елементарному рівні педагог демонструє лише деякі якості професійної діяльності. Найчастіше – це володіння знаннями з навчального предмета і виконання простої педагогічної дії. Проте якщо немає спрямованості на розвиток учня, педагог не опанував техніку організації діалогу, продуктивність його професійної діяльності ще низька.

       Базовий рівень передбачає оволодіння педагогом основами педагогічної майстерності. Воно розкривається у тому, що дії педагога гуманістично спрямовані, відносини з учнями та колегами успішно розвиваються, він володіє міцними знаннями з навчального предмета і методикою його викладання, самостійно організовує роботу на уроці.

 Досконалий рівень педагогічної майстерності характеризують:

• чітка спрямованість дій;
• висока якість дій;
• логічна взаємодія у спілкуванні.

        Педагог самостійно планує і організовує свою діяльність. Головним його завданням на уроці є розвиток особистості учня.

      При оволодінні педагогічною майстерністю на творчому рівні свідчить ініціативність педагога і творчий підхід до організації професійної діяльності. Педагог самостійно контролює оригінальні та педагогічно доцільні прийоми взаємодії, а свою діяльність вибудовує, спираючись на рефлексивне аналізування. У нього сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.

             Отже, високий рівень педагогічної майстерності надає нової якості роботі педагога: формується його професійна позиція, що акумулює всі вищі рівні спрямованості, знань і готовності до дій; розвинуті знання стають інструментом  для самоаналізування; високий рівень здібностей стимулює саморозкриття особистості, а вдосконалення педагогічної техніки – пошук результату, адекватного задуму.

             У будь – якій професійній сфері досягти успіху може лише той, хто постійно вчиться, оновлює свої знання. Для вчителів це особливо важливо, адже вони мають повсякчас актуалізувати знання, що ґрунтуються на індивідуальному досвіді.

             Надати відповідну підтримку вчителям у цьому процесі, мотивувати їх до професійного зростання та самовдосконалення покликана налагоджена методична робота  в школі.

        Для досягнення високого рівня розвитку освітньої системи потрібні вчителі – лідери, які продуктують нові ідеї, ефективно працюють у команді, ухвалюють перспективні рішення та успішно діють у непередбачуваних ситуаціях. Лідерські якості проявляються в постійному творчому пошуку, розвитку фахової майстерності, безперервному самовдосконаленні. Самовдосконалення – особистісний процес, що не має шаблонів, стереотипів, жорстких меж і директивних указівок, адже здійснюється насамперед завдяки самоосвіті.

       В нашій школі створені умови для індивідуального професійного зростання вчителів з опорою на потреби, мотиви, творчі задуми особистості, зокрема, шляхом організації роботи методичних об’єднань.

      Унаслідок здійснення методичної діяльності зростає зацікавлення вчителів самоосвітою. Найбільш дієвим засобом мотивації вчителів до самоосвіти є атестація. Тому одним із найважливіших напрямів методичної роботи є підготовка педагогічних працівників до атестації, а саме – підвищення якості супроводу вчителів у міжатестаційний  період.

       Ми допомагаємо їм організувати роботу над індивідуальною науково – методичною проблемою або питанням самоосвіти, потім підготувати звіт про роботу над нею, презентацію власних професійних успіхів, портфоліо. (демонстрація папок по самоосвіті).

         У  міжатестаційний  період належну увагу приділяємо консультуванню педагогічних працівників щодо проблем розвитку освіти, організації навчально – виховного процесу, упровадження інноваційних технологій навчання і виховання, досягнень у психології та педагогіці.

Під час здійснення методичного супроводу ми забезпечуємо умови для реалізації творчого потенціалу й організаційних умінь учителів, спрямовуємо зусилля на розвиток у них таких професійних навичок, як самоаналізування та самодіагностування, узагальнення та ефективне представлення досягнень власної професійної діяльності.

Для ліпшого вивчення професійних якостей учителів застосовуємо такі форми роботи, як анкетування, відкриті уроки в межах проведення предметних тижнів.

Анкетування ми проводимо у січні – лютому, що дає педагогам змогу проаналізувати свої досягнення за  міжатестаційний  період, простежити динаміку власного професійного зростання, визначити пріорітети на майбутнє та ґрунтовно підготуватися до засідання атестаційної комісії.

Водночас анкетування розвиває навички самоаналізування,    самодіагностування та самооцінювання  професійної діяльності.

                Продемонструвати результати педагогічної діяльності для оцінювання професійної компетентності вчителі можуть завдяки складанню портфоліо – збірки – презентації персональних напрацювань та досягнень.

                Важливою умовою професійного зростання педагогічних працівників є спілкування та обмін досвідом із колегами. Протягом навчального року організовується взаємовідвідування уроків та проведення відкритих уроків. Результати взаємовідвідуванняобговорюються на засіданнях методоб’єднань. Тематику уроків учителі визначають самостійно, а до змістового наповнення уроків існують такі вимоги:

• актуальність;
• інноваційність;
• евристичність;
• зв'язок із педагогічними традиціями;
• індивідуальний підхід до учнів;
• спрямованість на активізацію пізнавальної та творчої діяльності учнів.

Оцінювання відкритих уроків відбувається таким способом:

• самооцінка уроку вчителем;
• усне обговорення наприкінці заходу – обговорення уроку вчителями, що його відвідали з дотриманням педагогічної етики та основних науково – методичних вимог щодо аналізування змісту уроку.

Показником ефективності методичного супроводу вчителів є насамперед якість знань і сформованість ключових компетентностей учнів, у яких викладають ці вчителі. Тож ми систематично аналізуємо результати проходження учнями ДПА та рівень їхніх навчальних досягнень.   При цьому беремо до уваги якість виступів учнівської команди на олімпіадах із базових навчальних дисциплін та інших інтелектуальних конкурсах.

Звертаємо також увагу на відстеження відсотку учнів, як вступили до вишів   чи працевлаштувалися. Такі комплексні моніторингові дослідження, порівняння професійних досягнень учителів у межах міжатестаційного періоду з їхніми попередніми досягненнями дають нам змогу визначити динаміку фахового зростання педагогічних працівників, їхню готовність до проходження атестації.

Діяльність сучасних учителів вирізняє висока мобільність, глибокі й різнобічні науково – професійні знання, уміння, навички, що є основою професійного зростання. За умови прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та налагодження відповідного методичного супроводу вчителі обов’язково досягнуть успіху, відповідно його досягнуть й учні.  

Під час організації роботи з молодими вчителями ми дотримуємося певних вимог: правильне визначення змісту роботи; перспективи зростання майстерності педагога; врахування його позитивних і негативних якостей, що забезпечує підвищення результативності занять.

Особливість цієї роботи полягає в тому, що вона проводиться диференційовано з урахуванням рівня творчості вчителів.

Робота з молодими педагогами зі слабкою підготовкою спрямована на:

• накопичення знань і вмінь з методики навчально – виховної роботи, запобігання серйозним недолікам у професійній діяльності;
• поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації та здійснення навчально – виховного процесу.

   Робота з молодими педагогами із середнім рівнем підготовленості орієнтована на:

• поглиблення знань і умінь щодо здійснення аналізу навчальних програм, підручників та роботи з ними при підготовці до уроків;
• накопичення методичних матеріалів.

          Молоді педагоги мають наставників, які допомагають їм у професійному становленні.

У роботі з молодими вчителями також задіянідиректор школи, заступники директора з навчальної та виховної роботи, методична рада, методичні об'єднання; проводяться методичні оперативки, декади ініціативи та творчості молодих спеціалістів, семінари-практикуми, тренінги, виставки. Організовується допомога у підготовці до проведення навчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформленні шкільної документації, доборі завдань письмових робіт для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, тощо. Наставники разом ізадміністрацією школи надають кваліфіковану допомогу молодим учителям за такими напрямками: ефективна та своєчасна допомога в організації навчально-виховного процесу та підвищення фахового рівня відповідно до Державних стандартів; розробка навчально-програмної документації; добір матеріалів ізпитань удосконалення форм і методів навчання та виховання, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

Для педагогів організовані методичні об’єднання. Саме вони (їх у школі чотири) перетворюються на педагогічну майстерню, де вчителі з метою вдосконалення процесу навчання опрацьовують нові педагогічні технології, конструюють уроки, широко застосовують інтерактивні форми навчання.

Основнимизавданнямиметодичнихформуваньєрозвитокпрофесійноїкомпетентностікожного педагога, формування в ньоговмінь не лишесприймати інновації, а йтворчоїх реалізувати в практичній діяльності.

Основною метою діяльностікожного шкільного методичного об'єднання є: залучення вчителів до інноваційної, пошукової діяльності, розвиток творчої ініціативи педагогів, виявлення іпоширення найбільш ефективних форм та методів їхньої роботи.

Їхні теми, проблематика відображають сучасні актуальніпитання щодо здійснення навчально-виховного процесу, реалізації навчально-методичної проблеми, над якою працює колектив школи :«Технологія впровадження системи управління якістю навчального процесу в сільській школі». Робота методичних об'єднань максимально спрямована на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення іпоглиблення знань, продукування нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.

 На засіданнях методоб'єднань розглядаються нормативно - правовідокументи щодо забезпечення процесу викладання предметів, рекомендації щодо організації навчально-виховного  процесу,  актуальні проблеми викладання шкільних дисциплін, матеріали моніторингу якості навчально – виховного процесу, рівня і якості загальноосвітньої підготовки школярів, обговорювались питання підготовки та проведення науково – практичних конференцій, шкільного етапу учнівських олімпіад з базових дисциплін, конкурсів педмайстерності. Вчителі ознайомлювались з методикою вивчення складних тем навчальних програм, сучасними підходами до планування навчально – виховного процесу; педагоги обмінювались перспективним досвідом роботи, проводили огляди науково – методичної літератури, педагогічної преси, практичні заняття, тощо.

Талановитих, досвідчених учителів залучено до діяльності в творчих групах, роботу яких спрямовано на розвиток педагогічних здібностей. В школі було організовано роботу двох творчих груп.

Творчі групи забезпечують розвиток творчої активності педкадрів, сприяють розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, формуванню в них вмінь щодо самоаналізу, самовираження, самоствердження та саморозвитку власної професійної діяльності.

Робота в творчих групах дає змогу займатися дослідженням цікавих тем, реалізувати себе, ділитися досвідом з іншими, йти шляхом удосконалення, а керівництву – стежити за професійним зростанням як досвідчених, так і молодих учителів.

Найбільш активною формою впровадження досвіду, є проведення семінарів – практикумів. Головне завдання таких семінарів – надання практичної допомоги вчителям певного фаху. В школі були проведені семінари «Робота з невстигаючими учнями з метою подолання неуспішності», «Сучасний урок: проблеми, досвід, перспективи».

Результативними є такі форми методичної роботи як фестивалі педагогічних ідей, методичні тижні, методичні естафети, творчі звіти, тощо. Проведення таких заходів сприяє вдосконаленню методики проведення класичного уроку й пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу через нетрадиційні підходи до проведення уроку. Вчителі школи проводять інтегровані уроки, уроки-практикуми, уроки-подорожі, захисти творчих проектів, тощо.

Практика засвідчує, що вдосконаленню змісту методичної роботи сприяє вміле поєднання як традиційних, так і нетрадиційних (інноваційних) підходів до організації і проведення роботи з педагогами. Саме тому ми використовуємо нетрадиційні підходи до проведення засідань методичного об’єднання, організовуючи їх у вигляді «круглих столів», методичних консиліумів, педагогічних вернісажів, ділових ігор, дебатів, тощо.

Важливим елементом роботи є координація методичної роботи, яка здійснюється методичною радою.

У діяльності методичної ради можна відзначити демократизм, можливість вільного висловлювання думок кожного її члена.

Систематично згідно з планом роботи проводились засідання методичної ради, де було заслухано актуальні питання організації навчально – виховного процесу, вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально – виховного процесу, питання науково – методичної роботи з педпрацівниками,  предметних методичних об’єднань, питання моніторингу якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів, моніторингу умов забезпечення психічного та фізичного стану учнів навчального закладу, питання навчально – методичного характеру, виступи з досвіду роботи вчителів школи.

Таким чином, удосконалення та осучаснення змісту методичної роботи в школі забезпечує творчу ініціативу вчителя, удосконалення його професійної та фахової майстерності. Традиційними в школі вже стали тижні педагогічної майстерності вчителів, під час яких всі бажаючі могли побувати на уроках досвідчених майстрів своєї справи.

Методична  рада  рекомендує   кожному  вчителеві  аналізувати   власну роботу, порівнювати результати для здійснення моніторингу якості знань кожного учня, щоб виявити діапазон коливання відсотка знань учнів у семестрах для підтвердження збалансованості підібраних форм контролю; вивчати причини, розробляти рекомендації у разі зниження якості знань.

Адміністраціябачитьсистемну, серйозну роботу педагогів, рекомендуєузагальнюватитакіматеріали, готуватиїх до публікації, до участіїх у проектах, виставках, конкурсах. Управлінськамісія кожного члена адміністраціїспрямована на те, щобучасникиосвітньогопроцесу досягали успіху, маливисоку мотивацию до роботи.

Аналіздослідженьівивчення стану нашоїметодичноїроботидозволяютьосмислитизміни, щовідбуваються у змісті та формах.

Функціонуваннясистемицієїроботиспирається на діагностуванні та визначенні потреб педагогівщодорозвиткуівдосконаленняїхніхособистісних, професійних та діловихякостей. Умови для роботипедагогічнихпрацівників у нашомузакладістворюються за результатами моніторингупедагогічної, методичної, психологічноїпідготовки. Результатимоніторингузберігаютьсяпротягомкількохроків, щозабезпечуєбезперервневідстеженняйогозростання, даєзмогупрогнозуватирозвитокпрофесійногорівня. Кожного навчального року вчительзаповнюєдіагностичну карту, анкету, де визначаєпитання, з якихпотребуєдопомоги.

Діагностуваннязабезпечує:

• виявленнядосвідувшколі;
• знання проблем конкретноговчителя, прогалин у певнихвміннях і навичкахпедагогічноїмайстерності;
• встановленнязагальноїкартини: з яких проблем, насамперед, необхіднадопомога; складаннядіагностичноїкартишколи та наїїосновівивчення, узагальненняі пропагування передового педагогічногодосвіду, проведенняпроблемнихсемінарів.

Діагностуваннявключає:

• аналізпідсумківроботи, виявленняневирішених проблем інедоліків;
• робочінаради з керівникамиметодичнихоб'єднань;

-заповненнядіагностичних анкет вчителями;

- індивідуальнібесідиз вчителями;

- аналізвідвіданихуроків, позакласнихзаходів;

- аналізшкільноїдокументації.

Відповіді вчителів залежать від самооцінки, компетенції, знання компонентів педагогічної діяльності. Діагностування проводиться в березні, що дозволяє спланувати роботу на новий навчальний рік.

З метою підвищення ефективності індивідуальної допомоги враховуються результати персонального внутрішкільного контролю. Виконуючи контрольно – аналітичну функцію, заступник директора передбачає види і періодичність контролю та проблеми, які треба винести на колективне обговорення.

Наприкінці кожного семінару вчитель заповнює таблиці, де обліковує свою наукову, методичну, педагогічну та громадську діяльність, результативність роботи з обдарованими учнями. 

                Найвищою відправною точкою в роботі всіх структурних підрозділів залишається педагогічна рада, яка спрямовує, координує та контролює функціонування всіх складових методичної діяльності педколективу. 

                На засіданнях педагогічної ради розглядалися такі питання: «Педагогічна майстерність вчителя - запорука ефективного навчання і виховання учнів».

                «Розвиток позитивної навчальної мотивації учасників навчально – виховного процесу як важлива умова покращення якості освіти та розвитку творчого мислення». 

                Це дає змогу почути думки вчителів різних методоб’єднань щодо вирішення спільних питань, намітити шляхи подолання недоліків, визначити можливості для реалізації поставлених завдань. 

                Професіоналізм, майстерність, досвід, новаторство, покликання, талант – це якості, які мають характеризувати творчу особистість учителя. Чому не кожному вчителю вдається пройти ці сходини педагогічного зростання?

                Творчості можна навчитися. Для цього потрібно мати велике прагнення до професіоналізму, працелюбність, наполегливість, упевненість.

                Важливо, щоб у колективі вдало й змістовно організовували методичну роботу, самоосвіту. Адже не секрет, що систематичне залучення всіх членів педагогічного колективу до виступу на семінарах, засіданнях педради, конкурсах тощо змушує вчителя детально ознайомитися з відповідною науково – педагогічною літературою, педагогічним досвідом, переосмислити, удосконалити, засвоїти нові технології, методи й прийоми навчальної роботи; спонукає вчителя конструктивно сприймати нові ідеї, усвідомлювати їх суть, аналізувати свої досягнення й невдачі, з повагою ставитися до переконань своїх опонентів.

                Така робота формує системне мислення, яке виявляється в цілісному сприйнятті різних педагогічних явищ, здатності встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, визначати перспективу свого творчого зростання.

                Учитель   повинен постійно шукати й творчо застосовувати у своїй роботі інновації, адже лише творчий учитель зможе виховати творчого учня.

                Творчий підхід певною мірою притаманний усім педагогам, це не привілей обраних. Учитель, який постійно застосовує інновації, можливо, запозичені, але творчо опрацьовані, неодмінно виробить власну методику, свій стиль. Творчий учитель поведе за собою інших, стимулюватиме творчість колег. Така кропітка, наполеглива праця педагога не залишать байдужими й учнів. Творчий учитель спонукатиме їх до творчості.

                Варто пригадати слова В. Сухомлинського: «Якщо не відчуваєш любові до школи, до дітей, займайся, чим хочеш. Тільки не дітьми. Бо робота з дітьми, викладання – це мистецтво, творчість, а не ремесло».