У 1907 році в селі працювало три Земських училища,
церковно – приходська школа та школа грамоти, котрі відвідувало 416 дітей. Але
тільки третя частина хлопчиків і дівчаток закінчували курс навчання. Діти
бідних ходили до школи лише один рік, або зовсім не ходили, в них не було
одягу, підручників.
Тільки третя
частина села Балки уміла читати і писати.
Слід відзначити, які ж навчальні
заклади були в Балківському повіті, Мелітопольського волості, Таврійської
губернії в 1910 році?
По – перше, земські школи.
В селі Балки станом на 1911 рік було три Земських
училища, засновані вони були: Земське І
– е училище – утворено в 1910 році
із Балківської школи, в першому
Земському училищі в 1910 році було три
законоучителі: Сила Олександрович Дудка, учитель Митрофан Корнійович
Хохуля і одна вчителька – донька священика Марія Парфиріївна Ушацька, яка
викладала і загальноосвітні предмети.
Земське ІІ – е училище – утворено в
1896 році(з 1910 року працювало в дві
зміни).
В другому Земському училищі до січня 1910 року викладав
один учитель всі загальноосвітні предмети. Зарплата у нього було 400крб на рік
і продовольчий пайок. Учнів було 72 із з них 62 хлопчики і 10 дівчаток.
Земське ІІІ –е училище – утворено в 1897 році (з 1910
року працювало в дві зміни).
В третьому
Земському училищі до січня 1910 року був теж один народний вчитель
Полікарп Михайлович Куриш, який викладав загальноосвітні предмети. Учнів було
всього 81: з них хлопчиків 62 і дівчаток 19, але протягом року число учнів зменшилось на 23 учня
По – друге , церковно – приходські школи.
Балківська
церковно – приходська школа
була споруджена у 1889 році, а відкрита в 1891 році. Шкільні будівлі були
одноповерховими із цегли, покриті
черепицею. Будівлі були низькі, тісні, з маленькими віконечками, в класах було
темно, холодно, взимку, навіть, замерзала вода.
Навчальний рік в церковно – приходській школі розпочинався
з 15 вересня по 15 травня, протяжністю 150 навчальних днів. Підручники були
тільки такі, які рекомендовано програмою для церковно – приходських шкіл.
Прибутки на
утримання церковно – приходських шкіл поступали з різних джерел: від Святого
Синода 2030 крб., від церков 3289 крб., від Сімферопольського Братства імені
Олександра Невського - 150 крб., від Мелітопольського земства 1500 крб.,
від сільських громад 7155 крб., всього витрачалось на утримання персоналу на
навчальний рік 16414 крб.
У церковно – приходській школі викладалися такі предмети:
Закон Божий, російська, слов’янська мови, арифметика. В багатьох школах
зверталась увага на співи, діти брали участь в церковних хорах, але цей предмет
викладався слабо, бо не було спеціалістів.
У всіх навчальних закладах було обов’язковим вивчення
Закону Божого, який викладав священик.
По –
третє, школи грамоти.
Шкіл грамоти на 1894 рік в Мелітопольській губернії було
17, одна з них - в Балках. Ці школи були забезпечені, хоча і
недостатньо підручниками, але мали хороших вчителів, з досвідом роботи,
відповідною освітою. Заробітна учителів шкіл грамоти була самою мінімальною від
20 до 100 руб. на рік. Приміщення школи були пристосовані, підручників було
мало, посібник зовсім були відсутні.
Селянські громади виділяли певні сили на ремонт,
будівництво шкіл, закупівлю книг, зарплату вчителям.
Село Балки на той час було багатим поселенням, вони не
брали позики, а обходились на власні гроші.
Протягом 1910 року було прийнято 45 хлопчиків, 20
дівчаток, до січня 1911 в року –
хлопчиків 36, дівчаток - 20, всього 56
учнів.
Ми можемо зробити висновок, що в 1910 – 1911 роках в трьох земських і
двох церковно – приходських училищах навчалось 530 хлопчиків і дівчаток, більше
60% дітей шкільного віку не вчилося, із – за відсутності взуття, одягу,
підручників. Школу закінчували лише 20 – 25 хлопчиків,
3 – 5
дівчаток .На січень 1911 року на території Балківського повіту існувало 9 земських шкіл, 3 церковно-приходських,
3 школи грамотності. Всього 15 навчальних закладів, де працювало 18 учителів і навчалось 965
учнів.
Що можна сказати про викладачів, які працювали в цих
навчальних закладах?
Вчителі сільських навчальних закладів на 60% закінчили
курс середніх навчальних закладів, 7% закінчили курс початкових закладів, 21% мали звання народних вчителів і
6% одержали домашню освіту.
У 1895 році в Балківському училищі працювало два вчителі,
яким платили заробітну плату на двох 300 крб.
і 50 крб. за вислугу, на рік.
Вчителі, які працювали в земських школах отримували 400
крб. на рік і продовольчий пайок щомісяця.
В церковно – приходських школах священикам платилося по
0,50 коп. за урок. Деякі одержували зарплату 80 крб. на рік за викладання Закону Божого.
Учителі отримували квартиру, безкоштовне опалення, мали 1
– 4 десятин землі і право безкоштовно виписати декілька тварин в громадському пасовищі.
Вчителів в селі дуже шанували, відносилися з повагою,
цінили їх, як грамотних і культурних членів суспільства.
У вчителів були дуже погані побутові умови, заробітна
плата: від 20 до 100 крб. на рік. Приміщення шкіл пристосовані, книг мало,
посібників зовсім не було.
Балківські дворяни, купці, міщани не хотіли віддавати
своїх дітей в місцеві школи, а віддавали їх в міста.
У перші роки радянської влади багато було зроблено для розвитку народної
освіти. У 1919 році в селі працювало 5 початкових училищ, а в грудні 1921 року
уже нарахувалось 10 початкових училищ, також . в селі діяло 10 трудових шкіл,
де працювало 12 учителів, які навчали 480 дітей.
У 1921 для дітей - сиріт було
відкрито дитячий будинок імені Жовтневої революції на 45 місць.
На 1158 дворів з населенням
7080 чоловік – з них не письменних – 1928 чоловік та таких, які тільки вміли розписатися
– 423. Таким чином, 30% населення було неписьменним.
Для боротьби з неграмотністю
організували спеціальну комісію – ВОЛГРАМЧЕКА, яка шукала приміщення для
лікбезу комплектувала штати вчителів. Таким чином, в самий тяжкий час
комуністи, сільські активісти виконували ленінській наказ про те, що для
будівництва нового суспільства необхідні розумні, грамотні, досвідчені люди.
Восени 1923 року був
утворений Балківський район. У селі почали працювати районний комітет партії,
райком комсомолу, відділ освіти, який займався шкільним питанням.
У 1925 році в
школі працювало 12 учителів, які навчали 400 дітей.
01.10.1927 року Балківський
район був ліквідований. Територія Балківської
районної Ради відійшла до Василівського району.
У 1937 – 1939р
.р. в с. було 3 початкових, 1 семирічна та одна середня школа, де навчалося
1500 учнів, їх навчало 50 вчителів, половина яких мала вищу та незакінчену вищу
освіту.
Колектив вчителів не тільки проводив
навчально-виховну роботу серед учнів, а разом з працівниками культурних
закладів села та медперсоналом проводив всю культурно – масову роботу на селі:
організування вечорів художньої самодіяльності, читацькі конференції, випускали
стіннівки і взагалі були застрільниками разом з комсомольцями всіх освітніх
начинань в селі. Зразки в роботі показували О.В. Жук, Г.А. Устименко, А.А.
Агарова, М.Р. Пензій, О.І. Шпонька та інші.
За зразкову роботу учитель Жук О.В. була
нагороджена медаллю «За трудову доблесть» і обрана депутатом до Василевської
Райради.
У 1937 році була ліквідована
неграмотність, серед дорослого населення. Напередодні війни в середній,
семирічці і трьох початкових школах працювало 40 педагогів, які навчали і
виховували 1 тисячу дітей.
22 червня 1941 року порушило рівномірний
ритм життя українського народу – розпочалася Велика Вітчизняна Війна. Вчителі
чоловічої статі були мобілізовані до лав радянської армії, де проявили високу
хоробрість, самовідданість, мужність під час бойових дій.
Активну участь в бойових діях приймали вчителів
Балківської школи.
